Олександр СИНБУЛАТОВ
Олександр Ренатович Синбулатов, талановитий енергетик та відважний воїн механізованих військ, загинув 28 січня 2026 року, захищаючи територіальну цілісність України. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на запеклому Донецькому напрямку. Лише за два тижні до загибелі йому виповнилося 34 роки.
Олександр народився 14 січня 1992 року у місті Білгород-Дністровський Одеської області. У 2014 році він розпочав свій трудовий шлях на залізниці, присвятивши Одеській дистанції електропостачання 10 років сумлінної праці.
Професіонал, на якого рівнялися
Працюючи електромонтером контактної мережі 4 розряду, Олександр зарекомендував себе як майстер, для якого не було неможливих завдань.
Начальник дистанції Дмитро Куманов згадує його як надзвичайно швидкого та завзятого фахівця. Олександр завжди встигав виконати свою норму та першим поспішав на допомогу колегам.
Завдяки своїй дисципліні та щирості, він швидко здобув повагу не лише серед молоді, а й у досвідчених ветеранів-залізничників. Його чудове почуття гумору часто ставало підтримкою для всієї бригади у важкі робочі зміни.
8 вересня 2022 року Олександр змінив спецодяг енергетика на військовий однострій.
У лавах механізованих військ він став взірцем хоробрості для побратимів. Його відданість справі та мужність допомагали давати гідну відсіч ворогу у найгарячіших точках.
Навіть перебуваючи на фронті, Олександр ніколи не забував про свою мирну професію. Під час коротких відпусток він завжди знаходив час завітати до друзів-залізничників, щиро цікавився справами на дистанції та ділився фронтовим досвідом.
Для батьків Олександр був найкращим сином, для друзів — надійною опорою, а для країни — непохитним захисником.
Висловлюємо найщиріші співчуття батькам Олександра та його близьким.
Колектив Одеської дистанції електропостачання регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із глибоким сумом та болем у серці схиляє голови перед пам'яттю колеги. Олександр Синбулатов віддав своє життя за світле майбутнє України, і його подвиг назавжди залишиться у літописі нашої перемоги.
Вічна пам’ять і шана нашому Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.
Тато.