Сергій ЧЕРНЯК

Черняк Сергій Григорович, машиніст електровоза та професіонал із понад тридцятирічним стажем, трагічно загинув сьогодні, 22 квітня 2026 року. Його життя обірвалося на робочому місці, за важелями локомотива, під час підступної атаки ворожого БпЛА на залізничну станцію. Йому було лише 50 років.

Увесь трудовий шлях Сергія Григоровича був прикладом беззаперечної вірності залізниці та обраній справі.Сергій присвятив залізничному транспорту більшу частину свого життя — неймовірний стаж у 31 рік свідчить про його винятковий досвід та відданість. Працював на виробничому підрозділі «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» філії «Локомотивна компанія».

Він був одним із тих досвідчених машиністів, на яких тримається надійність перевезень. Його професіоналізм був беззаперечним, а відповідальність — взірцевою.

Ранок 22 квітня 2026 року став фатальним. Під час атаки ворожих дронів на сортувальний парк станції Запоріжжя-Ліве Сергій Григорович перебував у кабіні електровоза. Перебуваючи на вістрі небезпеки, яку щодня долають залізничники у прифронтових зонах, він отримав смертельні поранення. Він загинув як справжній герой праці, забезпечуючи безперервний рух країни до останнього подиху.

У депо Сергія знали не просто як колегу, а як надійного товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу. Його цінували за людяність, відкритість та справжню офіцерську виправку в роботі.

Найбільша трагедія — це родина, що залишилася без опори. У Сергія Григоровича залишилися дружина та двоє малолітніх дітей, для яких він був усім світом.

Колектив «Локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол» висловлює найглибші співчуття рідним та близьким Сергія Черняка. Ми поділяємо цей невимовний біль від непоправної втрати.

Його ім’я назавжди залишиться в пам'яті залізничників як символ мужності тих, хто тримає «залізний фронт». Світлий спомин про Сергія Григоровича житиме в серцях усіх, хто мав честь працювати разом із ним.

Вічна пам’ять і шана нашому колезі та Герою.