Світлана БУРМА

Світлана народилася в селі Василівка Запорізької області. Навчалася в професійно-технічному училищі № 1 в місті Запоріжжі. На залізницю прийшла в 1985 році оператором станції Запоріжжя II, де працювала оператором станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів. Все трудове життя пропрацювала на одному місці. Роботі на залізниці віддала понад 40 років свого життя.

Загинула Світлана 25 липня 2025 року, повертаючись з роботи додому, в село Приморське Василівського району Запорізької області, внаслідок прямого влучання ворожого безпілотника в автівку, якою їхала залізничниця.

Голова профкому станції Олена Рибалка говорить, що Світлана була світлою, позитивною людиною: «У день загибелі я спілкувалася з нею, застерігала, мовляв, регіон постійно обстрілюють, виїжджай кудись, де безпечніше, – розповідає очільниця станційної профспілки. – А Світлана, як завжди, посміхалася, говорила, що наші хлопці ворога відженуть від міста, вона в це вірить. Збиралася до доньки в гості, щоб онучку няньчити, але не встигла. В роботі була дуже сумлінною, проворною, схоплювала інформацію та нові знання на льоту, навчала молодь. Дуже шкода, що вона не з нами, на станції її дуже не вистачає». Чоловік загиблої залізничниці Андрій Олексійович згадує дружину як життєлюбну, веселу й товариську людину, в якої було багато друзів та знайомих: «Світлана була уважною до людей, доброю й чуйною, – говорить чоловік. – Любила кімнатні та садові квіти, особливо троянди. Мріяла про довге й щасливе життя».

У неї залишилися чоловік, двоє доньок та двоє онучок. Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким Світлани.

Колектив Запорізького регіонального відділу організації роботи станцій сумує через непоправну втрату. Вічна пам'ять і шана нашій колезі.