Ігор МАЦЬКОВ
Ігор народився у м. Жмеринка Вінницької області. Свій трудовий шлях на залізниці почав у Жмеринській дистанції сигналізації та зв’язку «Південно-Західна залізниця» в жовтні 2008 року на посаді електромонтера. З квітня 2020 року до дня загибелі займав посаду старшого електромеханіка дільниці бригади з обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ст. Матейкове – ст. Жмеринка-Подільська – ст. Сербинівці виробничого підрозділу Жмеринська дистанція сигналізації та зв’язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Понад шістнадцять років свого життя Ігор Васильович віддав залізниці, ставши справжнім прикладом відданості професії та любові до своєї справи. Його сумлінність, висока відповідальність і глибокі професійні знання викликали щиру повагу серед колег. У колективі його згадують як відповідальну людину, яка вміла підтримати, підбадьорити. Його професіоналізм, людяність і життєва мудрість залишаться прикладом для кожного з нас.
У липні 2022 року Ігор Васильович став на варті цілісності Батьківщини та був мобілізований на службу до Збройних Сил України. Це рішення стало проявом його справжнього патріотизму, мужності та відповідальності перед Батьківщиною. Він із гідністю виконував свій військовий обов’язок, залишаючись таким самим відданим і чесним, яким був у повсякденному житті та на роботі.
Військовослужбовець військової частини, мав звання сержанта. Для бійців він був наставником, який ділився досвідом, підтримував і вчив не втрачати людяності навіть у важкі моменти війни. Побратими Ігоря згадують його рішучість і жагу до життя та перемоги.
Загинув Ігор 1 червня 2025 року під час виконання військової служби в районі села Рідкодуб Краматорського району Донецької області.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і друзям Мацькова Ігоря Васильовича. Поділяємо вашу втрату і біль, схиляємо голови перед мужністю та самопожертвою нашого колеги й захисника. В Ігоря Васильовича залишились батьки та сестра.
Колектив Жмеринської дистанції сигналізації та зв’язку глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять про Ігоря Васильовича житиме у серцях усіх, хто його знав, працював поруч і шанував як справжнього професіонала, побратима та Людину з великої літери.
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.
Мій братик так любив роботу що жартував не зі зла ,а з своєю чудовою посмішкою казав:"я люблю свою роботу ,що прийду на неї в суботу🤣"
А тепер дні стали довгими ,похмурим та без якогось сенсу жити далі ... залишили просто без найдорожчого сина та брата 😭😭