Олександр КАЦЕР

Олександр народився в селищі Іларіонове Дніпропетровської області. З 2014 року і до мобілізації він працював монтером колії у Нижньодніпровській дистанції колії, присвятивши залізниці 10 років життя. Свій професійний шлях він розділив із батьком, Володимиром Анатолійовичем, який працював у тій же дистанції.

Олександр поліг 25 липня 2022 року під час виконання бойового завдання на Волноваському напрямку на Донеччині. Він був мобілізований того ж дня і тривалий час вважався зниклим безвісти.

Колеги згадують Олександра як кмітливого, технічно підкованого працівника, який завжди приходив на допомогу (навіть із комп'ютерами). Його друг, Олександр Качуровський, відзначав його урівноваженість і душевний спокій. Батько згадує, як вони разом збудували будинок для родини. Найбільшою мрією Олександра було дочекатися доньки.

У Олександра залишилися батьки, дружина та син Дем'ян.

Колектив Нижньодніпровської дистанції колії АТ «Укрзалізниця» складає шану своєму колезі. Монтер колії, який встиг прослужити лише один день, ставши наступником свого батька у залізничній професії, поліг. Його самопожертва, що обірвала батьківську мрію про доньку, є трагічним свідченням ціни нашої свободи. Хай пам'ять про Олександра буде світлом у серцях усіх, хто його знав.