Олександр ЛУК'ЯНОВИЧ

Олександр народився у селі Поступель на Волині. Працював електромеханіком Рівненської дистанції електропостачання «Укрзалізниці».

33-річний Олександр Лук’янович загинув 25 лютого 2022 року на Київщині. Того дня Олександр разом зі своїм танковим екіпажем знищив близько тридцяти одиниць ворожої техніки. Хоча сили були нерівними, такого опору та відваги українських бійців рашисти, схоже, не чекали. Ворожа авіація спробувала запобігти остаточному провалу плану блискавичної наземної операції із захоплення Києва, втім, і ця спроба виявилася марною. На жаль, внаслідок прямого влучання в танк Олександр Лук’янович загинув…

Ще у 2021 році він за власним бажанням пішов на військову службу. У війську Олександр опанував професію механіка-водія танка, служив та воював у складі танкової роти 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого. За спогадами побратимів, складалося враження, що Олександр Лук’янович народився танкістом, адже настільки вправно керував бойовою машиною на навчаннях, а згодом – і в реальному бою.

За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Олександру Лук’яновичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

«Кажуть, час лікує. Неправда. Я ніколи не змирюся з втратою мого Саші. Як і ніколи не пробачу вбивцям його смерті. Вони забрали не лише у мене чоловіка, а й сина у батьків, тата у дітей. Маленький Андрійко, хоча й не пам’ятає тата, але я часто показую його світлини, і він, дивлячись на них, знає, що це його татусь. Маленька донечка досі малює для нього малюнки, і коли приїжджаємо на кладовище, залишає їх на могилі. Біль втрати не стих, але я мушу бути сильною заради дітей, і попри випробування, які траплятимуться на моєму шляху, вірити, що все буде гаразд. Бо так сказав мій Саша», – розповіла в одному з інтерв’ю дружина Героя Анна.

У Олександра залишилися дружина, донька та маленький син.

Колектив Рівненської дистанції електропостачання регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує та схиляє голови, розділяючи невимовний біль родини Героя України Олександра Лук’яновича. Ми пам'ятатимемо його не тільки як відважного воїна, а й як відповідального та щирого колегу. Вічна слава і шана Захиснику!