Дмитро ЛОПАТА
Протягом 6 років Дмитро присвячував себе залізниці. Його трудова діяльність була нерозривно пов’язана з виробничим підрозділом «Локомотивне депо Знам’янка» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця», де він працював помічником машиніста електровоза. Колеги згадують його як надійного, дисциплінованого та відповідального товариша, готового завжди підставити плече у складну хвилину.
Дмитро Вячеславович мав колосальний бойовий досвід: він пройшов запеклі бої під час Антитерористичної операції на сході України, за що був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «Учасник АТО» та медаллю «Ветеран війни».
З початком повномасштабного ворожого вторгнення, вже 2 червня 2022 року, він знову став до лав Збройних Сил України. Його виняткова мужність, професіоналізм та відданість у лавах військової розвідки були відзначені державними та міжнародними нагородами, серед яких: жетон воєнної розвідки України, статус Учасника бойових дій, державний орден «За мужність» III ступеня та відзнака Кабінету Міністрів Чеченської Республіки Ічкерія.
3 червня 2026 року під час виконання чергового складного бойового завдання на Донеччині серце хороброго воїна-розвідника обірвалося. Дмитро до останнього подиху залишався вірним присязі, своїм побратимам та українському народові.
Для своєї великої родини він був надійною опорою та гордістю. Без люблячого чоловіка та турботливого батька залишилися дружина Катерина та дві доньки — Уляна й Аміна.
Його мужність, незламна воля та безмежна любов до Батьківщини назавжди залишаться величним прикладом для майбутніх поколінь. Ми низько схиляємо голови у глибокій скорботі й висловлюємо безмежну вдячність за його безсмертний подвиг.
Колектив «Локомотивного депо Знам’янка» АТ «Укрзалізниця» висловлює найщиріші співчуття дружині, дітям, батькам та всім близьким Дмитра Лопати. Світла пам’ять про нашого колегу та великого Героя житиме вічно у серцях залізничників.
Вічна пам’ять і шана Герою України!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.