Павло МАЖАРОВ

Павло Георгійович народився 22 липня 1962 року в селі Сурсько-Литовське (Сурсько-Клеве) Дніпропетровської області, згодом мешкав у Кривому Розі. Своє життя він беззастережно присвятив сталевим магістралям: його загальний стаж на залізничному транспорті склав вражаючі 42 роки, з яких 33 роки він віддав рідному підприємству.

Свій шлях на залізниці Павло Георгійович розпочав ще у вересні 1983 року. З червня 1993 року його доля була нерозривно пов’язана з виробничим підрозділом «Верхівцевське вагонне депо» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця». Протягом десятиліть він працював слюсарем з ремонту рухомого складу, складачем поїздів вагоноскладального цеху, а з 2017 року обіймав посаду сторожа цеху з ремонту устаткування.

Колеги згадують Павла Георгійовича як висококваліфікованого, дисциплінованого та ініціативного працівника. Всі завдання він виконував із винятковою сумлінністю та високим почуттям відповідальності. Його досвід, відданість справі та доброзичливість здобули йому заслужену повагу в колективі.

16 серпня 2026 року близько 17:42 під час ворожого обстрілу Кривого Рогу Павло Георгійович перебував на чергуванні на дільниці Батуринська пункту технічного обслуговування вагонів станції Мудрьона. Отримані під час обстрілу травми стали смертельними. Він загинув на варті залізниці, до останнього подиху залишаючись вірним своєму обов'язку.

Павло Георгійович залишив по собі міцну та патріотичну залізнично-військову родину. Його дружина, Світлана Миколаївна, продовжує працювати операторкою поста централізації на станції Кривий Ріг Головний, а двоє їхніх синів — Сергій та Дмитро — зі зброєю в руках захищають Україну в лавах Збройних Сил України.

Колектив виробничого підрозділу «Верхівцевське вагонне депо» та всі залізничники регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» висловлюють найглибші та найщиріші співчуття дружині Світлані Миколаївні, синам-захисникам Сергію та Дмитру, усім рідним, близьким і колегам Павла Георгійовича.

Ми розділяємо цей пекучий біль, дякуємо за десятиліття відданої праці та схиляємо голови у глибокій скорботі. Світла пам'ять про Героя праці назавжди житиме в наших серцях.

Вічна і світла пам’ять!