Андрій РЯБЧЕНКО
12 жовтня 2026 року під час ворожого обстрілу моторвагонного депо Фастів-1 при виконанні службових обов'язків трагічно обірвалося життя обмотувальника елементів електричних машин 5-го розряду Андрія Івановича Рябченка. Залізнична родина Київщини втратила високого фахівця, а рідне село — світлу, доброзичливу та порядну людину.
Андрій Іванович народився 9 лютого 1971 року в селі Велика Офірна Фастівського району Київської области. Свій трудовий шлях у залізничній галузі він розпочав 2 серпня 2016 року. Понад 10 років Андрій присвятив ремонту допоміжних електричних машин електропоїздів у виробничому структурному підрозділі «Моторвагонне депо Фастів-1» філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», здобувши високий 5-й професійний розряд та визнання серед колег як справжній майстер своєї справи.
У колективі депо його цінували за виняткову сумлінність, працездатність, комунікабельність та готовність завжди підставити плече. Андрій мав спокійний, урівноважений характер, намагався жити й працювати чесно, по совісті. Понад усе він любив життя, свою рідну Україну та безмежно цінував сестру, яка була для нього найближчою людиною.
Ворожий удар перервав життя майстра безпосередньо на робочому місці, коли він дбав про справність приміського транспорту для тисяч українців.
14 жовтня 2026 року земляки, побратими та колеги-залізничники проводжають Андрія Івановича в останню путь у його рідному селі Велика Офірна.
У полеглого залізничника залишилася сестра Наталія.
Колектив моторвагонного депо Фастів-1 філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» розділяє невимовний біль цієї трагедії та висловлює глибокі й щирі співчуття сестрі Наталії, усім рідним, близким і колегам Андрія Рябченка. Світлий спогад про його добру душу, майстерність та відданість залізничній справі назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна та світла пам’ять!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.