Володимир ГУБСЬКИЙ
1 вересня 2026 року о 02:21 під час підступного удару балістичною ракетою по території виробничого підрозділу «Локомотивне депо Дарниця» сталась важка трагедія. Ворожий обстріл стався практично одночасно з сигналом тривоги, позбавивши залізничників можливості вчасно дістатися безпечного місця. Отримавши важкі поранення на шляху до укриття, 6 вересня 2026 року серце слюсаря з огляду та ремонту локомотивів Володимира Васильовича Губського зупинилося. Йому був лише 31 рік.
Володимир народився у селищі Велика Димерка Броварського району на Київщині. У 2020 році він пов'язав долю зі сталевими магістралями, прийшовши працювати на пункт технічного обслуговування локомотивів Дарницького депо філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця».
Шість років Володимир Васильович щоденно дбав про справність залізничних машин, працюючи слюсарем 4-го розряду. У депо його знали як винятково завзятого, дисциплінованого та відповідального фахівця. Він мав особливу рису — відкрите серце та прекрасне почуття гумору, яке часто піднімало настрій усьому колективу у найважчі робочі зміни.
Доля випробувала Володимира ще змалечку — він зростав сиротою, але не втратив любові до життя та чуйності до людей. Найближчими та найріднішими для нього були рідна тітка та двоюрідний брат, для яких ця раптова втрата стала невимовним болем.
Колектив виробничого підрозділу «Локомотивне депо Дарниця» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу непоправної трагедії та висловлює щирі співчуття тітці, двоюрідному братові, усім близьким і друзям Володимира Губського.
Світлий спогад про його відданість залізниці, чесну працю та щиру посмішку назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна та світла пам'ять!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.