Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
Київська громади, а також увесь колектив Укрзалізниці зазнали важкої, пекучої втрати. Під час ворожого ракетного обстрілу безпосередньо на території підприємства трагічно обірвалося життя юного, але надзвичайно відданого своїй справі залізничника — помічника машиніста електровоза Родіона Глухенького. Юнакові назавжди залишилося 23 роки…
Родіон Михайлович народився 21 березня 2003 року в славному місті Ніжин Чернігівської області. Здобувши професійну освіту в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту, у 2021 році він одразу приєднався до великої залізничної родини, ставши помічником машиніста електровоза виробничого підрозділу «Локомотивне депо Дарниця» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця».
Попри молодий вік, Родіон віддав залізничній галузі 7 років життя (включаючи роки професійного навчання та відданої праці у локомотивній бригаді). Колеги та товариші по службі знали його як винятково завзятого, дисциплінованого та відповідального працівника, який щиро любив свою професію. Його тонке почуття гумору, життєрадісність та щирість завжди піднімали настрій колективу навіть у найважчі робочі зміни.
1 вересня 2026 року о 02:21 життя Родіона трагічно обірвалося. Внаслідок підступного обстрілу балістичною ракетою території локомотивного депо Дарниця вибух стався практично одразу після оголошення повітряної тривоги. Працівники не мала часу дістатися безпечного місця — Родіон Михайлович загинув, прямуючи до укриття, до останнього залишаючись на трудовому посту.
У цивільному житті Родіон був люблячим сином та молодим батьком. У нього залишилися батьки та маленький син, для якого тато назавжди залишиться прикладом мужності й честі.
Колектив виробничого підрозділу «Локомотивне депо Дарниця» АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші та найщиріші співчуття батькам, маленькому синові, усім рідним, близьким і друзям Родіона Глухенького.
Ми розділяємо це непоправне горе та схиляємо голови у скорботі. Світла пам'ять про нашого юного колегу, його щиру посмішку та відданість залізниці назавжди житиме в наших серцях.
Вічна пам’ять!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.
Усій нашій родині, твоїм знайомим, друзям та колегам досі складно повірити, що тебе вже немає і що ми ніколи більше не побачимо тебе, не почуємо твого голосу і не зможемо тебе обійняти.
Твоє життя виявилося таким коротким і так трагічно обірвалося… Ми так багато всього не встигли прожити разом із тобою, бо були впевнені, що попереду ще ціле життя, ще так багато зустрічей, розмов, моментів і спогадів.
Ти дуже любив свою роботу, був відповідальним і відданим своїй справі. Ти любив життя, умів радіти простим речам і ніколи не жалівся, навіть коли було нелегко. Ти просто жив, працював, будував свої плани, бо вірив, що попереду ще так багато всього.
І так страшно усвідомлювати, що саме на роботі, яку ти любив, твоє життя так раптово й трагічно обірвалося...
Нам тебе дуже не вистачає. Знав би ти, скільки людей тебе згадують, скільки за тобою сумують і скільки тепла залишилося після тебе в серцях тих, хто тебе знав.
Ти назавжди залишишся нашим рідним, дорогим братиком і назавжди житимеш у серцях всіх, хто тебе любив і знав.
Легких тобі хмаринок, рідний.
Спочивай спокійно. Ми тебе ніколи не забудемо. 🤍
