Олександр ЧУМАК

Лиманська та Київська громади, а також усе локомотивне господарство Укрзалізниці зазнали важкої втрати. Під час підступного удару по території підприємства трагічно обірвалося життя досвідченого керівника, високого професіонала та ветерана залізничної справи — майстра локомотивного депо Олександра Олександровича Чумака.

Олександр народився 16 жовтня 1976 року в місті Красний Лиман (нині — Лиман) Донецької області. Свій трудовий шлях на залізничному транспорті він розпочав у 1995 році слюсарем-електриком у рідному локомотивному депо Красний Лиман. Завдяки винятковій працездатності, г глубоким технічним знанням та лідерським якостям вже у січні 1997 року він посів посаду старшого майстра.

Понад три десятиліття — 33 роки — Олександр Олександрович присвятив залізничній галузі. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації він продовжив тримати залізничний фронт у локомотивному депо Дарниця, а у липні 2025 року був призначений майстром дільниці технічного обслуговування локомотивів виробничого підрозділу «Локомотивне депо Дарниця» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця». Колеги згадують його як надзвичайно доброзичливу, щиру, чуйну та відповідальну людину, виняткового фахівця та надійного товариша, який завжди був готовий прийти на допомогу та поділитися багатим досвідом. Його професіоналізм, відданість справі та невичерпна життєва енергія викликали глибоку повагу всього колективу.

1 вересня 2026 року о 02:21 життя Олександра Олександровича трагічно обірвалося. Внаслідок ворожого ракетного обстрілу балістичною ракетою території локомотивного депо Дарниця вибух стався практично одразу після оголошення повітряної тривоги. Олександр Олександрович загинув, прямуючи до укриття, до останньої хвилини перебуваючи на трудовому посту.

У цивільному житті він був міцною опорою та гордістю для всієї сім'ї. У Героя залишилися мати, дружина Зоя Олексіївна та син Максим Олександрович.

Колектив виробничого підрозділу «Локомотивне депо Дарниця» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші та найщиріші співчуття матері, дружині Зої Олексіївні, сину Максиму Олександровичу, усім рідним, близьким і колегам Олександра Чумака.

Ми розділяємо це невимовне горе, дякуємо за десятиліття відданої праці та схиляємо голови у глибокій скорботі. Вічна пам'ять про відданого залізничника назавжди житиме в наших серцях.

Шана нашому колезі!