Іван ЦИКНЕВ
Цикнев Іван Володимирович, майстерний залізничник та мужній воїн Десантно-штурмових військ, віддав своє життя за незалежність України 20 квітня 2026 року. Його шлях обірвався внаслідок ворожого ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання у місті Запоріжжя. Йому було 38 років.
Іван народився 12 липня 1987 року на Буковині. Його характер гартувався з дитинства, а професійний вибір — стати фахівцем із металу та електрики — став основою його подальшого служіння людям.
Майже 8 років життя Івана були нерозривно пов’язані з київським залізничним вузлом.
Розпочавши у червні 2018 року провідником, він швидко проявив технічний хист і вже за кілька місяців став поїзним електромеханіком.
Працював слюсарем-електриком 5 розряду у Вагонному депо станції Київ-Пасажирський. Іван був тим фахівцем, чия врівноваженість і спокій допомагали вирішувати найскладніші технічні завдання.
Колеги згадують його як надзвичайно сумлінну та добру людину. Його внутрішня сила виражалася в підтримці товаришів — він завжди був поруч, коли хтось потребував допомоги.
З 11 листопада 2025 року Іван Володимирович змінив інструменти майстра на зброю захисника. Його шлях у війську був пов’язаний із передовими технологіями захисту.
Проходив службу в елітних Десантно-штурмових військах ЗСУ.
Обіймав посаду механіка взводу безпілотних комплексів 3-го десантно-штурмового батальйону
Працюючи з безпілотними системами, він був «очима» та «мечем» свого підрозділу. Його мужність та технічна грамотність рятували життя побратимів на Запорізькому напрямку до останнього подиху.
Найбільша цінність Івана — його сім'я. Без батьківської підтримки залишилося троє дітей: син Данііл та доньки Анжеліна і Вероніка. Це непоправна втрата, яку розділяє вся залізнична родина.
Відданість залізниці залишиться в сім'ї Цикневих і надалі — справу брата продовжує Володимир Цикнев, тримаючи стрій в «Залізній Родині».
Колектив виробничого підрозділу «Вагонне депо станції Київ-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія» висловлює найщиріші співчуття родині, друзям та побратимам Івана.
Він пішов у вічність як воїн і як майстер, залишивши по собі світлий слід у серцях колег та вільне небо, яке він захищав.
Вічна пам’ять Івану Володимировичу Цикневу. Слава Україні!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.