Олександр ЧЕРЕШНЕВИЙ

Олександр Вікторович народився 13 травня 1978 року в селі Стригани. Змалку вирізнявся працьовитістю, відповідальністю та щирістю. До школи пішов у п’ятирічному віці разом зі старшою сестрою; навчався у Стриганській школі, а згодом — у Крупецькій, яку закінчив у 1993 році. Отримавши водійське посвідчення, розпочав свій трудовий шлях у кар’єрі залізобетонних конструкцій. Праця ніколи не лякала Олександра, він завжди сумлінно виконував обов'язки й користувався заслуженою повагою колег.

З червня 1996 року по грудень 1997 року проходив строкову військову службу в аеромобільних військах у Житомирі.

У 2001 році Олександр одружився з Тетяною Віталіївною. У щасливому подружжі народилося троє доньок — Олександра, Діана та Софія. Сім'я була для нього найбільшою гордістю, джерелом сили й натхнення.

Понад 10 років свого життя Олександр присвятив роботі на залізниці. Останніми роками працював сторожем у виробничому структурному підрозділі «Київська дистанція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця».

28 серпня 2014 року, у найтривожніший для країни час, Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Майже дванадцять років свого життя він без вагань віддав обороні рідної держави.

За роки служби пройшов шлях від розвідника-навідника, командира відділення та водія-механіка до молодшого сержанта — командира евакуаційного відділення технічного забезпечення десантно-штурмового батальйону.

За сумлінну, віддану та бездоганну службу Батьківщині Олександр Черешневий був відзначений високими державними й відомчими нагородами:

Нагрудний знак «За зразкову службу» від Міністра оборони України

Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня від Головнокомандувача Збройних Сил України

Знак Хреста «Військова Слава» І ступеня

Медаль «За оборону рідної держави»

Почесна відзнака «Операція Об'єднаних сил»

2 червня 2026 року молодший сержант Олександр Черешневий загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, українському народові та своїй країні.

Світла пам'ять
У полеглого Героя залишилися дружина та троє доньок.

Світлий спомин про Олександра Вікторовича — мужнього воїна, відданого захисника, надійного залізничника, люблячого чоловіка та батька — назавжди житиме в серцях усіх, хто його знав, любив і поважав.

Вічна пам'ять і слава Герою!