Валерій ПОПОВ

Валерій народився 17 вересня 1970 року в місті Козятин. Його шлях до залізничної професії розпочався після навчання у 2-й середній школі та Вінницькому професійно-технічному училищі. Пройшовши строкову військову службу, Валерій вирішив пов’язати своє життя з дорогою та залізницею.

З 14 червня 1991 року і до самого дня мобілізації Валерій Юр’янович працював провідником пасажирських вагонів у виробничому підрозділі «Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський». За 25 років роботи на залізниці він став справжнім професіоналом, якого знали як відповідального колегу та людину, віддану своїй справі. Його шлях — це тисячі кілометрів доріг і сотні вдячних пасажирів, яким він дарував турботу та безпеку.

Проте 27 лютого 2022 року його життєвий маршрут змінився — Валерій став на захист Батьківщини. Сержант Попов проходив службу на посаді оператора протитанкового відділення роти вогневої підтримки. Він мужньо зустрів виклики війни, боронячи Україну в найгарячіших точках.

26 вересня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дубово-Василівка на Донеччині, життя Валерія обірвалося. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу він отримав поранення, несумісні з життям. Це сталося лише за дев’ять днів після його 52-річчя.

Валерій Юр’янович був не лише воїном і залізничником, а й люблячим чоловіком та батьком. Разом із дружиною вони виростили двох чудових дітей — сина Дмитра та доньку Лізу.

Колектив виробничого підрозділу «Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» та вся багатотисячна залізнична родина висловлюють глибоке співчуття родині загиблого. Ми схиляємо голови перед мужністю нашого колеги. Його відданість роботі та героїзм у бою назавжди залишаться в нашій пам’яті.