Віталій СТЕЦЕНКО

Віталій СТЕЦЕНКО

Виробничий підрозділ «Служба роботи станцій» регіональної філії «Придніпровська залізниця».
15.07.1975 – 09.03.2026

Криворізька земля та вся залізнична громада втратили справжнього професіонала, мудрого наставника та відважного захисника. Віталій Григорович народився 15 липня 1975 року у Кривому Розі. Закінчивши Криворізький політехнічний технікум, він присвятив своє життя залізничній справі, віддавши магістралям понад 13 років трудового стажу.

Його шлях на залізниці розпочався у 2004 році у вагонному депо Мудрьона. Згодом він працював у депо Батуринська, а з листопада 2024 року обіймав відповідальну посаду старшого оглядача-ремонтника вагонів 7 розряду на станції Мудрьона. Віталій був господарем свого слова, інтелігентною та розсудливою людиною. Його портрет роками не знімали з Дошки пошани підрозділу, адже зміна під його керівництвом завжди показувала найвищі результати.

Віталій Григорович виховував дітей у любові до праці та залізниці: його старший син вже працює слюсарем на станції Мудрьона, середня донька здобуває фах залізничника, а молодша — мріє виправдати сподівання батька у майбутньому.

Його шлях воїна розпочався ще у 2014 році, коли він добровольцем вирушив в АТО. З початком повномасштабного вторгнення він знову став у стрій. Пройшовши через найважчі бої як штурмовик, отримавши три поранення, він щоразу повертався до побратимів. Останній рік Віталій служив водієм, забезпечуючи ротацію та евакуацію під вогнем. Побратими вважали його за батька, адже він піклувався про кожного.

За мужність та героїзм Віталій був відзначений численними державними та відомчими нагородами, серед яких відзнака Президента України «За оборону України», медаль «Учасник АТО» та посмертний нагрудний знак «За заслуги перед містом».

Життя Героя обірвалося 9 березня 2026 року в бою поблизу села Каленики на Донеччині. Він вивіз усіх своїх хлопців з-під обстрілу, врятував побратимів, але сам залишився в тому бою назавжди.

У Віталія Григоровича залишилися батьки, дружина та троє дітей. Він був людиною «золотих рук», яка понад усе любила волю, свою родину та рідний край.

Колектив пункту технічного обслуговування вагонів станції Мудрьона виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу втрати дорогого колеги. Віталій назавжди залишиться в нашій пам'яті як взірець мужності, спокою та професійної честі.

Шана нашому Герою!

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Інші герої меморіалу
До меморіалу
Віталій НАТАЛЬЧЕНКО
Черговий по залізничній станції Дарниця
Віталій НАТАЛЬЧЕНКО
29.08.1975 – 23.09.2026
Віталій СТРУКОВ
Монтер колії 4 розряду виробничий підрозділ Київська дистанція колії
Віталій СТРУКОВ
06.09.1972 – 20.09.2026
Віктор ЛАЗАРЕНКО
Виробничий підрозділ "Служба роботи станцій"
Віктор ЛАЗАРЕНКО
14.08.1974 – 12.09.2026
Олександр АГАНІН
Виробничо-технологічний підрозділ «Станція Краматорськ»
Олександр АГАНІН
16.11.1982 – 10.09.2026
Людмила ОСИПОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Людмила ОСИПОВА
23.07.1961 – 08.09.2026
Олександр ЧЕРНОСМАГА
Виробничий підрозділ "Конотопська дистанція сигналізації та зв’язку"
Олександр ЧЕРНОСМАГА
23.01.1980 – 06.09.2026
Володимир ГУБСЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Володимир ГУБСЬКИЙ
14.03.1995 – 06.09.2026
Олександр БІЛОБЛОВСЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ "Дарницька дистанція сигналізації"
Олександр БІЛОБЛОВСЬКИЙ
13.04.1973 – 01.09.2026
Олександр ЧУМАК
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Олександр ЧУМАК
16.10.1976 – 01.09.2026
Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
21.03.2003 – 01.09.2026