Володимир ТРИГУБЕЦЬ
Шепетівська залізнична громада та вся Україна втратили молодого, талановитого фахівця, люблячого сина, брата й відважного воїна, чиє життя обірвалося у самому розквіті сил. Володимиру було лише 25 років.
Володимир Вікторович народився 8 лютого 2000 року в селі Судилків Шепетівського району на Хмельниччині. Тут минуло його дитинство, тут він здобув першу освіту в місцевій школі. Володимир зростав надзвичайно доброзичливим, ввічливим, чуйним і працьовитим юнаком, який понад усе цінував справжню дружбу, любив спорт та завжди був готовий прийти на допомогу іншим.
Після закінчення 9 класу він вступив до Шепетівського професійного ліцею, де опанував професію зварювальника. Проте своє справжнє покликання Володимир знайшов на залізниці, якій присвятив 5 років сумлінної праці. Він працював монтером колії 3 розряду у Шепетівській дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Навіть після несення строкової військової служби Володимир незмінно повернувся до рідного колективу. Колеги знали його як відповідального, сумлінного й безвідмовного працівника, який користувався глибокою повагою, вирізнявся людяністю та справжнім господарським хистом — будь-яку справу він виконував старанно та якісно.
27 червня 2025 року Володимир був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією. Опанувавши сучасні військові технології, він служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі батальйону безпілотних систем. Володимир мав надзвичайно високу мотивацію до захисту Батьківщини, зразково виконував бойові завдання та швидко завоював авторитет і повагу серед побратимів.
27 січня 2026 року життя молодого захисника трагічно й передчасно обірвалося. Володимир загинув внаслідок підступного ворожого удару безпілотником типу «Шахед» по потягу № 048 «Чоп–Барвінкове», який рухався на Харківщині, між станціями Гаврилівка та Язикове. Особу воїна було встановлено за результатами ДНК-експертизи. Володимир до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи свободу, незалежність України та мирне майбутнє кожного з нас.
У цивільному житті він був надійною опорою для своєї родини — люблячим сином і братом. Без найдорожчої людини залишилися мати та брат, для яких ця втрата стала глибоким, невимовним горем.
Володимир Тригубець назавжди залишиться у нашій пам’яті як великий патріот, щирий життєлюб, людина честі та світлої душі.
Колектив Шепетівської дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші співчуття матері, брату, рідним та близьким полеглого Героя. Ми схиляємо голови у скорботі перед мужністю нашого молодого колеги-колійника. Його подвиг заради життя України ніколи не буде забутий.
Вічна пам’ять Герою!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.