Євген СНАРСЬКИЙ

Криворізька залізнична громада та вся Україна втратили рідкісного таланту професіонала, відважного воїна-розвідника, оптиміста з великим серцем і люблячого батька. Євген народився 3 лютого 1987 року у промисловому Криворіжжі, де сама земля загартовує характер і пов'язує долі зі сталлю та магістралями.

Свій трудовий шлях Євген розпочав водієм на Північному ГЗК, проте згодом знайшов справжнє покликання. Опанувавши професію в Дніпропетровському державному інституті технічного навчання, у вересні 2008 року він прийшов до Криворізької дистанції електропостачання регіональної філії «Придніпровська залізниця» електромонтером контактної мережі Рядівського району.

Колеги згадують Євгена як «верхолаза від Бога». Без найменшого страху, немов людина-павук, він пересувався по контактному проводу на величезній висоті, оперативно усуваючи будь-які несправності. Прагнучи розвиватися, він закінчив Тернівський технікум та Дніпропетровську дортехшколу, працював помічником машиніста, а згодом і машиністом автомотриси, ставши універсальним та незамінним фахівцем, який присвятив залізниці майже 20 років свого життя. Євген був душею колективу, безвиправним оптимістом, чий тонкий гумор завжди розряджав найважчі робочі зміни.

Євген Вікторович мав загострене почуття справедливості й міцний бойовий досвід: у 2014–2015 роках він брав участь в АТО, захищаючи Маріуполь. Коли у 2022 році ворог розпочав повномасштабну війну, він чітко знав, де має бути. У жовтні 2022 року Євген знову одягнув військовий однострій. Пройшов пекло Авдіївки, воював на Донецькому та Сумському напрямках.

За виняткову мужність та відданість Батьківщині воїн був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» (серпень 2022 р.), медаллю 129-ї бригади ТрО «Бригада Сталевих Сердець» (грудень 2024 р.) та представлений до відзнаки Міністра оборони України «За поранення» після того, як улітку 2024 року отримав важкі травми, але після відновлення одразу повернувся у стрій до побратимів.

У січні 2025 року під час виконання складних бойових завдань у ході Курської операції зв'язок із воїном обірвався, і він був оголошений зниклим безвісти. Півтора року родина, друзі та колеги трималися за тендітну надію на диво. Проте у липні 2026 року страшне підтвердження про загибель назавжди обірвало сподівання — Герой поліг у січні 2025 року, до останнього подиху тримаючи щит над рідною країною.

Для своєї сім'ї Євген був надійною стіною та джерелом безмежної турботи й тепла. Без люблячого чоловіка та батька залишилися дружина Катерина та донька Ельвіра. Невимовний біль втрати розділяють його батько, брат та сестра.

Колектив Криворізької дистанції електропостачання регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» висловлює найглибші та найщиріші співчуття родині, близьким і побратимам Євгена Снарського. Схиляємо голови перед світлою пам'яттю нашого відважного «верховика» та сталевого Захисника. Його подвиг заради свободи України житиме у віках.

Вічна шана нашому Герою!