Юрій ГРАНЮКОВ

Юрій Володимирович народився 30 листопада 1980 року в місті Фастові. Після закінчення школи здобув професійну освіту в Київському професійно-технічному училищі № 18. Свій трудовий шлях розпочав на Київському заводі залізобетонних конструкцій, де швидко заслужив повагу колег завдяки своїй фаховості, відповідальності та щирості.

Понад чверть століття — 25 років — Юрій присвятив роботі на залізниці. Останніми роками працював арматурником 4 розряду у виробничому структурному підрозділі «Київська дистанція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця».

Колеги згадують його як надзвичайно доброзичливу, усміхнену та надійну людину. Юрій був справжнім другом — добрим, незлопам'ятним і завжди готовим прийти на допомогу.

Коли рідна країна опинилася перед загрозою знищення, Юрій не залишився осторонь. 3 жовтня 2025 року його було призваного до лав Збройних Сил України.

Він сумлінно та старанно проходив підготовку, швидко освоював усе необхідне й згодом став воїном аеромобільної бригади, виконуючи бойові завдання на захист Дніпропетровщини.

19 грудня 2025 року, вірний військовій присязі та Українському народові, Юрій Гранюков мужньо виконав свій військовий обов'язок. Він загинув у бою за свободу і незалежність України під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка Межівської селищної громади Синельниківського району Дніпропетровської області.

У загиблого Героя залишилася кохана дружина.

Світлий спомин про Юрія Володимировича — мужнього воїна, талановитого фахівця, вірного друга та чуйну людину — назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав, поважав і любив.