Андрій САВЧЕНКО

Андрій САВЧЕНКО

Моторвагонне депо Фастів-1
12.12.1991 – 06.01.2025

Савченко Андрій Васильович, досвідчений машиніст електропоїзда та відважний воїн-десантник, загинув 6 січня 2025 року, захищаючи територіальну цілісність України. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердин Курської області. Андрію було лише 33 роки.

Він народився 12 грудня 1991 року в місті Фастів на Київщині — місті, з яким був пов'язаний увесь його професійний шлях та любов до залізниці.

Андрій присвятив залізничному транспорту все своє доросле життя. Одразу після навчання в Київському вищому професійному технічному училищі залізничного транспорту він розпочав свій шлях у моторвагонному депо Фастів-1.

Розпочавши як слюсар з ремонту рухомого складу, завдяки своїй наполегливості та відповідальності він став машиністом електропоїзда.

Колеги згадують Андрія як надзвичайно доброзичливу та комунікабельну людину. Його почуття гумору, щирість та готовність завжди прийти на допомогу робили його центром тяжіння у будь-якій компанії. Він був не просто колегою, а надійним другом і «душею» свого підрозділу.

9 жовтня 2024 року Андрій Васильович змінив кабіну машиніста на військовий однострій, ставши до лав Збройних Сил України.Він обрав один із найбільш елітних та складних родів військ — Десантно-штурмові війська.

Колеги та побратими кажуть, що Андрій був прикладом хоробрості. Він мужньо боронив рідну землю, даючи гідну відсіч загарбникам у найскладніших умовах бойових дій. До останнього подиху він залишався вірним присязі та своєму обов’язку.

Поза службою та роботою Андрій палко любив футбол. Він мав багато планів на майбутнє, мріяв про мирне життя у вільній країні. Андрій щиро вірив, що Україна обов'язково буде сильною та незалежною, і робив для цього все, що було в його силах.

Втрата Андрія — це незагойна рана для його сім'ї та всього Фастова.

Висловлюємо найглибші співчуття матері Героя — Наталії та бабусі Надії. Немає слів, які могли б втамувати біль від втрати люблячого сина та онука.

Колектив моторвагонного депо Фастів-1 філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» у глибокій скорботі схиляє голови. Ми втратили справжнього професіонала та вірного сина України. Пам'ять про Андрія Савченка назавжди залишиться в наших серцях та в історії української залізниці.

Вічна пам’ять і шана Герою!

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Інші герої меморіалу
До меморіалу
Віталій ВЕНГЕРЕНКО
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1»
Віталій ВЕНГЕРЕНКО
10.07.1992 – 03.11.2026
Катерина БОРИСОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Катерина БОРИСОВА
06.12.1965 – 29.10.2026
Вікторія НОСІКОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Вікторія НОСІКОВА
23.07.1966 – 29.10.2026
Яна ШПАКОВА
Відзнака Залізний на небі
Вокзальна компанія "Дніпро-Головний"
Яна ШПАКОВА
29.01.1994 – 29.10.2026
Євгеній КРИВКО
Відзнака Залізний на небі
Вокзальна компанія "Дніпро-Головний"
Євгеній КРИВКО
30.01.1988 – 29.10.2026
Руслан ДІЛЬ
Виробничий підрозділ «Синельниківське локомотивне депо»
Руслан ДІЛЬ
10.06.1978 – 29.10.2026
Роман БОРЗЯК
Структурний підрозділ «Слов’янська дистанція колії»
Роман БОРЗЯК
01.01.1977 – 17.10.2026
Арутюн МАНВЕЛЯН
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Помічна»
Арутюн МАНВЕЛЯН
04.09.1977 – 12.10.2026
Андрій РЯБЧЕНКО
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ моторвагонне депо Фастів-1
Андрій РЯБЧЕНКО
09.02.1971 – 12.10.2026
Василь КУБСЬКИЙ
Виробничий підрозділ "Локомотивне депо Ковель"
Василь КУБСЬКИЙ
03.01.1991 – 11.10.2026

4 листопада · День залізничника

Поїзд залізної пам’яті

На згадку про залізничників, яких забрала війна. Збережімо пам’ять разом.

До сторінки пам’яті
Поїзд залізної пам’яті