Катерина БОРИСОВА
Вона звикла зустрічати й проводжати сотні пасажирів, дарувати їм тепло в дорозі та дбати про те, щоб кожна поїздка була безпечною. Але 29 жовтня 2026 року звичний робочий день на станції Дніпро-Головний обірвався страшною трагедією. Ворожий безпілотник атакував територію біля 9-ї колії, де готувався до рейсу приміський поїзд № 866 сполученням Дніпро-Головний – Запоріжжя-1. Прямуючи до укриття під час повітряної тривоги, Катерина Степанівна Борисова отримала травми, несумісні з життям.
Катерина народилася 6 грудня 1965 року в мальовничому селі Бандурове на Кіровоградщині. Саме там сформувався її міцний характер, працелюбність і щира повага до людей. 24 роки свого життя вона віддала сталевим магістралям, працюючи провідником пасажирського вагона у поїздах місцевого сполучення виробничого структурного підрозділу «Дніпровське моторвагонне депо» філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця».
У депо її знали як людину надзвичайної дисципліни та внутрішньої сили. За майже чверть століття сумлінної праці Катерина Степанівна здобула величезну повагу колективу та керівництва. Її професіоналізм не раз відзначали на найвищому рівні: у 2015 році вона отримала пам’ятний годинник від начальника залізниці, була відзначена подяками та грошовими винагородами, а вже у 2026 році отримала почесну подяку від усього Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Та понад усе вона любила життя і свою родину. Була чудовою, турботливою матір’ю та бабусею, для якої сини та онучка були головною віддушиною і сенсом існування. Без найріднішої людини залишилися сини Анатолій та Віталій і улюблена онучка Єлизавета.
Колектив виробничого структурного підрозділу «Дніпровське моторвагонне депо» та всієї філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» схиляє голови у скорботі перед пам’яттю нашої дорогої колеги.
Світлий спогад про Катерину Степанівну Борисову — її добру усмішку, професійну відданість та золоте серце — назавжди залишиться в пам'яті тих, хто йшов із нею по життю й розділяв залізничні дороги.
Вічна пам’ять!
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.