Андрій ЗІНІЧ

30 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Дар’їно Суджанського району Курської області загинув залізничник Лиманської дирекції та захисник України Андрій. Воїн поліг у бою за свободу та незалежність рідної держави, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною до останнього подиху. Йому було 39 років.

Андрій народився 2 березня 1985 року в місті Красний Лиман (нині Лиман) на Донеччині, де прожив усе життя до початку повномасштабної агресії ворога. У березні 2005 року він пов'язав свою долю зі сталевими коліями, розпочавши працювати слюсарем 3-го розряду в цеху механізаторів.

За роки відданої праці на залізниці Андрій зарекомендував себе як сумлінний, працелюбний та ініціативний фахівець. Він був людиною з великим серцем і непохитним характером — завжди ставив чіткі цілі, впевнено йшов уперед і не боявся труднощів. Для колег він був не просто надійним співробітником, а щирим другом, який ніколи не залишався осторонь чужого болю та завжди був готовий підставити плече.

9 вересня 2024 року Андрій зробив свій свідомий світоглядний вибір — вступив до лав Збройних Сил України, аби захистити власну родину та рідний край від загарбників.

Під час важких боїв на Курському напрямку зв'язок із ним обірвався. Майже два роки родина, побратими та колеги жили в тривозі, між невідомістю та надією, вірячи у повернення захисника. Проте після проведення необхідних ідентифікаційних процедур надійшло офіційне підтвердження: Андрій загинув того фатального осіннього дня 2024 року.

У полеглого Героя залишилися дружина, син та батьки.

Колектив Лиманської залізничної дирекції АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу непоправної втрати та висловлює щирі співчуття дружині, синові, батькам і близьким Андрія. Дякуємо тобі за свободу, наш Захиснику. Ти назавжди залишишся в нашій пам’яті усміхненим, сильним, справжнім і незламним.

Світла пам’ять Герою!