Кавова чашка
0 чашок кави
0 грн зібрано
Артем СТУПАК

Артем СТУПАК

Криворізька дистанція сигналізації та зв'язку
26.07.1988 – 28.03.2022

Артем народився у місті Кам'янське Дніпропетровської області. Закінчив Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. У 2010 році прийшов працювати на залізницю шліфувальником пересувної рейкозварювальної машини Верхівцевського рейкозварювального поїзда №39. Затим працював монтером колії Криворізької дистанції колії, електромонтером СЦБ у Криворізькій дистанції сигналізації та зв'язку, електромеханіком дільниці І групи.

У грудні 2021 року Артем пішов за контрактом служити до ЗСУ. Був стрільцем-снайпером розвідувального взводу розвідувальної роти. Посмертно отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня.

33-річний Артем Ступак загинув 28 березня 2022 року в бою поблизу міста Авдіївка Донецької області.

Коли на урочистому шкільному заході в небо запускали кольорові кульки й просили малечу загадувати бажання, молодший син Артема Ступака Віталік із сумом та надією сказав: «Хочу, щоб мій татко був живий…»

Дружина Вікторія розповідає: «Артем був веселий, товариський, доброзичливий. Любив риболовлю, тримав пасіку. У нашій сім’ї панували любов і взаємоповага. Чоловік ставився до мене дуже добре, як кажуть, носив на руках. Найтяжчу роботу (скажімо, на городі) брав на себе, не дозволяв підіймати важкого. Щоб бути поруч із родиною, змінив місце роботи та професію». Коли вони познайомилися, Вікторія вже мала 4-річного сина Ваню від першого шлюбу. «Артем прийняв мого хлопчика як власну дитину, грався з ним, виховував. Згодом у нас народився спільний син Віталик, але обидва хлопці були для чоловіка рідними». Артем – учасник АТО, підтримував зв’язок з побратимами і наприкінці 2021 року вирішив підписати контракт і повернутися на службу в ЗСУ. «Наші сини дуже пишаються батьком. Молодший Віталик, якому зараз вісім, розповідає всім, що його татко – герой. Сімнадцятилітній Ваня – більш стриманий. Він тишком ходить на батькову могилу, щоб наодинці поговорити з Артемом і не соромитися своїх сліз».

У Артема залишились дружина Вікторія, син Віталій, мати Наталія Іванівна та брат Олександр.

Колектив Криворізької дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу втрати свого колеги, Артема Ступака.  Вічна пам'ять захиснику, якого так бракує синам!

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Інші герої меморіалу
До меморіалу
Іван КОМАРНИЦЬКИЙ
Дніпровське локомотивне депо
Іван КОМАРНИЦЬКИЙ
31.01.1985 – 25.06.2026
Володимир ЧЕРЕВАНЬ
Павлоградської дистанції сигналізації та зв’язку
Володимир ЧЕРЕВАНЬ
03.10.1990 – 16.06.2026
Богдан БУБНОВ
Харківський загін воєнізованої охорони
Богдан БУБНОВ
26.07.1989 – 16.06.2026
Ксенія ЖИРНА
Станція Терещенська
Ксенія ЖИРНА
15.03.1993 – 12.06.2026
Наталія КАШАРА
Станція Терещенська
Наталія КАШАРА
22.01.1982 – 12.06.2026
Тетяна ЧУМАК
Локомотивне депо Конотоп
Тетяна ЧУМАК
29.03.1984 – 11.06.2026
Віталій ГЛУШКО
Локомотивне депо Харків-Сортувальний
Віталій ГЛУШКО
31.05.1990 – 05.06.2026
Дмитро ЛОПАТА
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Знам’янка»
Дмитро ЛОПАТА
04.11.1988 – 03.06.2026
Сергій АКІМОВ
Лиманське локомотивне депо
Сергій АКІМОВ
03.08.1993 – 31.05.2026
Олександр Кіріллов
Станція Оріхів
Олександр Кіріллов
12.09.1972 – 16.05.2026