Іван КОМАРНИЦЬКИЙ

Іван КОМАРНИЦЬКИЙ

Дніпровське локомотивне депо
31.01.1985 – 25.06.2026

З нестерпним болем і глибоким сумом колектив Дніпровського локомотивного депо повідомляє про трагічну загибель нашого колеги, 25 червня 2026 року обірвалося життя людини, сповнене праці, відповідальності та турботи про інших. Іван Іванович загинув у Запорізькій області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона в електровоз під час виконання службових обов'зків на станції Запоріжжя-1.

Іван Іванович народився 31 січня 1985 року в селі Токове Синельниківського району Дніпропетровської області. Його життєвий шлях був нерозривно пов’язаний із залізницею - справою, якій він віддав понад два десятиліття свого життя. Розпочавши трудову діяльність у 2003 році провідником пасажирських вагонів, він крок за кроком здобував досвід і повагу колег. У 2009 році працює слюсарем з ремонту рухомого складу, а з 2011 року - помічником машиніста електровоза, де залишався вірним професії до останнього дня.

За 22 роки роботи на залізниці Іван Іванович став не просто висококласним фахівцем - він став людиною, на яку завжди можна було покластися. Спокійний, доброзичливий, щирий, він ніс із собою тепло і підтримку. Його слово мало вагу, а його допомога - справжню цінність.

Сьогодні важко знайти слова, які могли б передати біль цієї втрати. Осиротіли його рідні, осиротів колектив, що щодня працював поруч із ним.
У Івана Івановича залишилися дві доньки:

Комарницька Каріна Іванівна, 2007 року народження;
Комарницька Юліана Іванівна, 2010 року народження.

Вони втратили найдорожче - батька, який любив їх понад усе, працював заради їхнього майбутнього і мріяв бачити їх щасливими.

За відданість професії, мужність і самовіддане виконання обов’язку в умовах воєнного часу
Івана Івановича посмертно представлено до знаку пошани "Залізні на небі" .

Світла пам’ять про Івана Івановича назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав. Його життя - це приклад гідності, працьовитості та людяності, а його загибель - невимовний біль і рана, що не загоїться.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким.
Схиляємо голови в скорботі разом із вами.
Вічна пам’ять…

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Хороша людина, я часто з ним перетинався по роботі під час зміни локомотивних бригад
Олександр 26.06.2026
Іван зі мною ще 2003 помічником працював
Гарний хлопець був, дурного слова ніколи від Івана не чув
З ним і поїздка ніколи не була обтяжливою
Царство небесне
Вадим Каравайцев 26.06.2026
Як так? Спи спокійно !!!
Вадим 26.06.2026
Найкраща людина,найкращий колега 🤝
Бережний Віталій 26.06.2026
Добрий був хлопець. Чуйний, адекватний. Жив собі потихеньку, працював, годував родину. Позитивний і з почуттям гумору. Зі скорботою в серці і ненавистю до ворога Іван нашу залізничну родину ще крепше об'єднав. Тепер на роботу йтиму з більшим натхненням бо ворог лютує що ми нескорені! Все буде УКРАЇНА! Ми вистоїмо, переможемо! А Івану Царствія Небеснаго! Жінці і діткам крепиться. З болем і повагою коллеги ТЧ35.
Ігорь. 26.06.2026
Царство небесне тезка, вічна пам'ять, завжди ти був спокійний як удав, завжди в тебе можна було стрільнути цигарку, завжди крутив тобі попільнички зі стрічки коли ти їхав додому, досі не віриться, тільки ж віталися спілкувалися ти йшов у поїздку🇺🇦🇺🇦🇺🇦😢😢😢
Іван 26.06.2026
Бачив, спілкувався з Іваном за день до трагедії, чергував в депо. Дуже тяжко було чути про таке!
Пліш Олег 26.06.2026
Іван був чудовою людиною, яка ніколи не відмовить та покаже і раскаже. Вічна памʼять Іване
Євген 26.06.2026
Інші герої меморіалу
До меморіалу
Віталій ВЕНГЕРЕНКО
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1»
Віталій ВЕНГЕРЕНКО
10.07.1992 – 03.11.2026
Катерина БОРИСОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Катерина БОРИСОВА
06.12.1965 – 29.10.2026
Вікторія НОСІКОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Вікторія НОСІКОВА
23.07.1966 – 29.10.2026
Яна ШПАКОВА
Відзнака Залізний на небі
Вокзальна компанія "Дніпро-Головний"
Яна ШПАКОВА
29.01.1994 – 29.10.2026
Євгеній КРИВКО
Відзнака Залізний на небі
Вокзальна компанія "Дніпро-Головний"
Євгеній КРИВКО
30.01.1988 – 29.10.2026
Руслан ДІЛЬ
Виробничий підрозділ «Синельниківське локомотивне депо»
Руслан ДІЛЬ
10.06.1978 – 29.10.2026
Роман БОРЗЯК
Структурний підрозділ «Слов’янська дистанція колії»
Роман БОРЗЯК
01.01.1977 – 17.10.2026
Арутюн МАНВЕЛЯН
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Помічна»
Арутюн МАНВЕЛЯН
04.09.1977 – 12.10.2026
Андрій РЯБЧЕНКО
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ моторвагонне депо Фастів-1
Андрій РЯБЧЕНКО
09.02.1971 – 12.10.2026
Василь КУБСЬКИЙ
Виробничий підрозділ "Локомотивне депо Ковель"
Василь КУБСЬКИЙ
03.01.1991 – 11.10.2026

4 листопада · День залізничника

Поїзд залізної пам’яті

На згадку про залізничників, яких забрала війна. Збережімо пам’ять разом.

До сторінки пам’яті
Поїзд залізної пам’яті