Іван КОМАРНИЦЬКИЙ
З нестерпним болем і глибоким сумом колектив Дніпровського локомотивного депо повідомляє про трагічну загибель нашого колеги, 25 червня 2026 року обірвалося життя людини, сповнене праці, відповідальності та турботи про інших. Іван Іванович загинув у Запорізькій області внаслідок влучання ворожого FPV-дрона в електровоз під час виконання службових обов'зків на станції Запоріжжя-1.
Іван Іванович народився 31 січня 1985 року в селі Токове Синельниківського району Дніпропетровської області. Його життєвий шлях був нерозривно пов’язаний із залізницею - справою, якій він віддав понад два десятиліття свого життя. Розпочавши трудову діяльність у 2003 році провідником пасажирських вагонів, він крок за кроком здобував досвід і повагу колег. У 2009 році працює слюсарем з ремонту рухомого складу, а з 2011 року - помічником машиніста електровоза, де залишався вірним професії до останнього дня.
За 22 роки роботи на залізниці Іван Іванович став не просто висококласним фахівцем - він став людиною, на яку завжди можна було покластися. Спокійний, доброзичливий, щирий, він ніс із собою тепло і підтримку. Його слово мало вагу, а його допомога - справжню цінність.
Сьогодні важко знайти слова, які могли б передати біль цієї втрати. Осиротіли його рідні, осиротів колектив, що щодня працював поруч із ним.
У Івана Івановича залишилися дві доньки:
Комарницька Каріна Іванівна, 2007 року народження;
Комарницька Юліана Іванівна, 2010 року народження.
Вони втратили найдорожче - батька, який любив їх понад усе, працював заради їхнього майбутнього і мріяв бачити їх щасливими.
За відданість професії, мужність і самовіддане виконання обов’язку в умовах воєнного часу
Івана Івановича посмертно представлено до знаку пошани "Залізні на небі" .
Світла пам’ять про Івана Івановича назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав. Його життя - це приклад гідності, працьовитості та людяності, а його загибель - невимовний біль і рана, що не загоїться.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким.
Схиляємо голови в скорботі разом із вами.
Вічна пам’ять…
Запали вогонь пам’яті
Поділіться спогадом
Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.