Микола ОПРИСК

Микола ОПРИСК

Дніпровська дистанція сигналізації та зв’язку
18.12.1989 – 19.03.2022

Микола народився у Львові. Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту. 13,5 років пропрацював на залізниці. Був електромеханіком дільниці 1 групи у Дніпровській дистанції сигналізації та зв’язку.

У 2014 році Микола був мобілізований, брав участь у боях на сході України, зокрема у Маріуполі Донецької області. Повернувшись із АТО, у 2016 році продовжив роботу на Львівській залізниці, яку дуже любив. У зв’язку із сімейними обставинами у 2019 році переїхав у Дніпро, де працював на Придніпровській залізниці.

У березні 2022 року Микола знову став на захист Батьківщини. Був командиром гармати 3-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.

32-річний головний сержант Микола Оприск загинув 19 березня 2022 року у Донецькій області.

Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Дружина Ганна розповідає: «Коля був дуже м’яким, душевним і водночас здатним на рішучі дії, мужнім на межі нерозсудливості. Він нічого не сказав мені про свій намір піти добровольцем на фронт. Уранці звично попрямував на роботу, а ввечері повідомив, що вже у військовій частині. ... Хоча йому завжди була притаманна мужність, але в буднях нашого півторарічного спільного життя вона ховалася за делікатністю й добротою. Коля любив тварин, походи в кіно й театр, прогулянки набережною Дніпра та парком (особливо зимовим), спокійні й щирі душевні розмови. Але привернув мою увагу до себе насамперед своєю надійністю, відчуттям захищеності, яке щоразу виникало поруч із ним. ... Я знала, що тепер я не одна, в мене є чоловік-захисник і розрадник, є споріднена душа. Шкода, що доля подарувала нам так мало часу…»

Ганна, яка з двома дітьми змушена була покинути Іловайськ, згадує, що познайомилася з Миколою через соцмережі після допису про Іловайський «котел», оскільки він також брав участь у АТО.

Колектив Дніпровської дистанції сигналізації та зв’язку регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу втрати головного сержанта Миколи Оприска. Він був справжнім воїном-залізничником, який двічі ставав на захист країни. Навіть за делікатністю ховалася його мужність і надійність, яка стала сенсом життя для його дружини. Ми вшановуємо його героїзм, відданість та жертву на Донеччині. Вічна пам'ять!

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Інші герої меморіалу
До меморіалу
Віталій ВЕНГЕРЕНКО
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1»
Віталій ВЕНГЕРЕНКО
10.07.1992 – 03.11.2026
Катерина БОРИСОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Катерина БОРИСОВА
06.12.1965 – 29.10.2026
Вікторія НОСІКОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Вікторія НОСІКОВА
23.07.1966 – 29.10.2026
Яна ШПАКОВА
Відзнака Залізний на небі
Вокзальна компанія "Дніпро-Головний"
Яна ШПАКОВА
29.01.1994 – 29.10.2026
Євгеній КРИВКО
Відзнака Залізний на небі
Вокзальна компанія "Дніпро-Головний"
Євгеній КРИВКО
30.01.1988 – 29.10.2026
Руслан ДІЛЬ
Виробничий підрозділ «Синельниківське локомотивне депо»
Руслан ДІЛЬ
10.06.1978 – 29.10.2026
Роман БОРЗЯК
Структурний підрозділ «Слов’янська дистанція колії»
Роман БОРЗЯК
01.01.1977 – 17.10.2026
Арутюн МАНВЕЛЯН
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Помічна»
Арутюн МАНВЕЛЯН
04.09.1977 – 12.10.2026
Андрій РЯБЧЕНКО
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ моторвагонне депо Фастів-1
Андрій РЯБЧЕНКО
09.02.1971 – 12.10.2026
Василь КУБСЬКИЙ
Виробничий підрозділ "Локомотивне депо Ковель"
Василь КУБСЬКИЙ
03.01.1991 – 11.10.2026

4 листопада · День залізничника

Поїзд залізної пам’яті

На згадку про залізничників, яких забрала війна. Збережімо пам’ять разом.

До сторінки пам’яті
Поїзд залізної пам’яті