Олександр ДОБРИДНЮК

Олександр ДОБРИДНЮК

Київський центр механізації колійних робіт
08.01.1989 – 17.04.2022

Олександр народився у місті Вінниця. Після закінчення Вінницького транспортного коледжу був прийнятий у Київську колійну машинну станцію на посаду машиніста залізнично-будівельних машин. Майже 15 років свого життя віддав залізниці. У 2012 році заочно закінчив Українську державну академію залізничного транспорту (інженер-механік), але продовжував працювати у ВСП «Київський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» машиністом залізнично-будівельних машин 6 розряду.

На самому початку повномасштабного вторгнення, 28 лютого 2022 року, Олександр став на захист Батьківщини. Він мав бронь, але добровольцем вступив до лав ЗСУ. Олександр казав: «Не можу спати спокійно, коли вбивають український народ». Боєць усією душею вболівав за Україну, був на 100% заглиблений у свою справу. Він ніколи ні на що не скаржився, завжди підтримував бойовий дух і заряджав ним всіх своїх побратимів.

33-річний Олександр Добриднюк помер 17 квітня 2022 року. Він отримав дуже тяжкі поранення біля селища Новоселівка Дніпропетровської області. На жаль, лікарі не змогли врятувати життя бійця.

У Олександра залишилася мама.

Колектив ВСП «Київський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу втрати свого колеги, Олександра Добриднюка. Він був висококваліфікованим машиністом, який, попри наявність броні, добровольцем пішов у ЗСУ, тому що «не міг спати спокійно». Олександр був прикладом мужності, завжди підтримував бойовий дух побратимів. Вічна пам'ять Герою!

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Мій син був найкращим сином, братом та онуком. Він наша гордість, наш Герой. Зараз залишилась вічна біль, печаль, смуток і пустота. Вічна памʼять.
Мама Олена 08.01.2026
Саша-наш з Юрою похресник.Так склалася доля,що його мама сама ростила і ставила на ноги Сашу і його сестру.Вона жила ,і зараз живе дітьми і заради них.Сашу ,в кругу друзів і знайомих,називали Добрик.Він і був таким.Для мами опорою по житті і підтримкою.Вона виховала толкового і трудолюбивого сина.Болить,що так сталося і нічим не розрадиш,не повернеш.Біль і сум.
Катерина 04.11.2025
Ти мій єдиний і найкращий брат! На скільки це була порядна і добра людина знаємо не лише ми, його родина… а й всі, хто його знав. В серці лишилася діра після твоєї втрати. Завжди в серці , завжди в памʼяті, ніколи не пробачимо…
Світлана 04.11.2025
Інші герої меморіалу
До меморіалу
Людмила ОСИПОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Людмила ОСИПОВА
23.07.1961 – 08.09.2026
Володимир ГУБСЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Володимир ГУБСЬКИЙ
14.03.1995 – 06.09.2026
Олександр БІЛОБЛОВСЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ "Дарницька дистанція сигналізації"
Олександр БІЛОБЛОВСЬКИЙ
13.04.1973 – 01.09.2026
Олександр ЧУМАК
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Олександр ЧУМАК
16.10.1976 – 01.09.2026
Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
21.03.2003 – 01.09.2026
Дмитро ГАЙДАЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Дмитро ГАЙДАЙ
08.11.1993 – 01.09.2026
Олександр ДРАГУН
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Олександр ДРАГУН
24.12.1988 – 01.09.2026
Віталій КИСЛОМЕД
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Віталій КИСЛОМЕД
25.02.1988 – 01.09.2026
Руслан ЧЕРУКАНОВ
Пункт технічного обслуговування вагонів Чоп
Руслан ЧЕРУКАНОВ
31.07.1980 – 25.08.2026
Сергій МОСЄЙКО
Відзнака Залізний на небі
слюсар з огляду та ремонту локомотивів
Сергій МОСЄЙКО
17.06.1979 – 22.08.2026