Руслан ХАЛМУРАДОВ

24 лютого 2022 року, коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення, штукатур залізничної дистанції Руслан Оразович Халмурадов не чекав повістки. Того ж дня він свідомо прийшов до територіального центру комплектування, щоб зі зброєю в руках захистити землю, яка стала для нього рідним домом.

Руслан народився 19 вересня 1976 року в Туркменістані. Згодом його родина переїхала до Жмеринки на Вінниччині, де минули його дитинство та шкільні роки у школі № 5. Усе своє доросле життя він присвятив будівельній справі та залізниці: понад 24 роки працював штукатуром 5-го розряду у виробничому структурному підрозділі «Київська дистанція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця». На підприємстві його знали як висококласного майстра з «золотими руками» та відповідального робітника.

На фронті Руслан служив у складі 21-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. За запальний, але справедливий характер та туркменське походження побратими дали йому позивний «Махмуд». Він пройшов найважчі випробування війни, неодноразово отримував поранення, проте після лікування щоразу повертався на передову до своїх бійців. За мужність і відвагу був нагороджений бойовими відзнаками.

Попри відстань і пекло боїв, думками він завжди залишався з родиною, дбаючи про найближчих.

27 листопада 2023 року під час запеклого бою в селищі Богданівка Бахмутського району Донецької області Руслан Халмурадов прийняв свій останній бій. Понад два роки воїн вважався зниклим безвісти, залишаючи рідним лише тонку надію, яка остаточно згасла після офіційної ідентифікації.

У полеглого Героя залишилися мати Любов Олександрівна, доньки Аліна та Ірина, а також син Володимир, якого Руслан виховав із самого народження.

Колектив АТ «Укрзалізниця» розділяє це невимовне горе та висловлює щирі співчуття матері, дітям і побратимам Руслана.

Вічна і світла пам’ять Герою!