САВЧЕНКО Андрій

Народився Андрій у місті Фастів на Київщині. Його шлях у професію розпочався з Київського вищого професійного технічного училища залізничного транспорту, після завершення якого він одразу приєднався до великої залізничної родини. Свою трудову діяльність Андрій розпочав слюсарем з ремонту рухомого складу 3 розряду.

Протягом 13 років він присвячував себе залізничному транспорту, ставши згодом машиністом електропоїзда виробничого структурного підрозділу моторвагонне депо Фастів-1 філії «Приміська пасажирська компанія». Колеги згадують Андрія як душу колективу — доброзичливого, завзятого та надзвичайно дисциплінованого працівника. Його чудове почуття гумору часто ставало підтримкою для товаришів у складні хвилини, а його готовність прийти на допомогу була беззаперечною.

9 жовтня 2024 року Андрій Васильович був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Він обрав шлях воїна у десантно-штурмових військах, де став прикладом хоробрості та відданості для своїх побратимів. Мужньо боронячи рідну землю, він давав гідну відсіч окупантам, вірячи, що обов’язок кожного громадянина — зробити Україну сильною та вільною.

Поза службою та роботою Андрій палко любив футбол і будував плани на мирне майбутнє. Проте доля розпорядилася інакше. 6 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердин Курської області, життя нашого колеги та захисника обірвалося. До останнього подиху він боронив волю України від загарбницького поневолення.

У глибокій скорботі залишилися мама Наталія та бабуся Надія. Без люблячого сина та онука спорожніла домівка, а залізниця втратила справжнього професіонала.

Колектив моторвагонного депо Фастів-1 філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» глибоко сумує з приводу непоправної втрати та висловлює найщиріші співчуття рідним і близьким Андрія. Світлий образ нашого колеги, його мужність і доброта назавжди залишаться в наших серцях.