Вадим ІЛІЧЕК

Вадим Михайлович народився 9 лютого 1987 року в місті Апостолове на Дніпропетровщині. Свій трудовий шлях він розпочав після закінчення місцевого училища, обравши непросту, але важливу професію залізничника.

В Апостолівській дистанції колії Вадим працював монтером колії, присвятивши цій справі загалом 5 років життя. Колеги та керівництво згадують його як винятково сумлінного та старанного працівника. Майстер околотку, де працював Вадим, відзначає його як добру, чуйну та неконфліктну людину, яка вміла ладнати з усіма та відповідально ставилася до кожного завдання. Вадим щиро любив свою роботу, пишався нею і часто з теплом розповідав матері про будні залізничної родини.

У липні 2022 року Вадим Михайлович був мобілізований до лав Збройних Сил України. На фронті він виявив таку ж відданість, як і в мирному житті — завжди переживав за своїх побратимів і навіть під час коротких відпусток прагнув повернутися до них, аби не залишати друзів у біді.

На жаль, 29 березня 2026 року життя Героя-залізничника обірвалося в бою поблизу села Амбарне на Куп’янському напрямку. Вадим до останнього подиху залишався вірним військовому та громадянському обов’язку. Після періоду невідомості, коли він вважався зниклим безвісти, наприкінці квітня 2026 року прийшло офіційне підтвердження загибелі.

Мати Вадима, Валентина Данилівна, згадує сина як надзвичайно життєлюбну людину, яка вміла цінувати кожну мить і дарувати світло оточуючим. Ця невичерпна енергія та любов до людей назавжди залишаться у пам'яті тих, хто його знав.

У Вадима залишилися батьки, дружина, син і донька. Жодні слова не зможуть загоїти цю рану, але пам’ять про його подвиг і світлу душу житиме вічно.

Колектив Апостолівської дистанції колії регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» висловлює найщиріші співчуття рідним і близьким. Ми схиляємо голови у скорботі за нашим колегою, який віддав життя за вільну Україну.

Вічна пам’ять нашому Герою!