Василь ЛОГВИН

Василь ЛОГВИН

Синельниківський колійний ремонтно-механічний завод
08.01.1980 – 16.11.2025

Василь Логвин народився 8 січня 1980 року у селі Лисанівці Старосинявського району Хмельницької області. У 2002 році після закінчення Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту розпочав свою трудову діяльність інженером з охорони праці у Чаплинській дорожній експериментальній майстерні Придніпровської залізниці. З листопада 2010 року працевлаштувався на Синельниківський колійний ремонтно-механічний завод та обіймав посаду начальник механічної та підсобно-допоміжної дільниці виробничого структурного підрозділу «Синельниківський колійний ремонтно-механічний завод» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин». Пропрацював на залізниці близько 20 років.

Лави української армії Василь поповнив 5 березня 2022 року, будучи командиром ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону. Батьківщині служив чесно і віддано. На його рахунку – чимало виконаних важливих завдань для оборони України.

16 листопада 2025 року війна обірвала життя нашого захисника на рідній Дніпропетровщині внаслідок бойових дій поблизу населеного пункту Тихе Синельниківського району.

Колеги згадують Василя як щиру, світлу людину з великим серцем, який умів підтримати словом, підбадьорити й створити дружню атмосферу в колективі заводу. Його професіоналізм, людяність і готовність допомогти назавжди залишаться у пам'яті кожного, хто мав честь працювати поруч.

Колектив Синельниківського колійного ремонтно-механічного заводу глибоко сумує з приводу непоправної втрати та висловлює щирі співчуття рідним та близьким Василя Логвина. Ми пам'ятатимемо нашого колегу як щиру, світлу людину та відданого захисника, чия відвага була прикладом для всіх. Світла пам'ять.

Запали вогонь пам’яті

Свічка памʼяті Свічка памʼяті

Поділіться спогадом

Працювали разом? Знали особисто? Лишіть спогад, щоб пам’ять жила вічно.

Ми вчилися разом, в одній групі, в ДІІТі. Серце рветься від жалю і болю…
Олена 25.12.2025
Це мій колишній студент під час його навчання в ДІІТі. Важко повірити в його загибель. Він завжди був дуже активним, веселим і доброзичливим. Це саме про таких Котляревський написав «Еней був парубок моторний. І хлопець хоч куди козак…» саме так. Про це свідчить і його трудовий шлях на залізниці. Саме таких хлопців викладачі ДІІТу виділяли серед інших і можливо приділяли більше часу на їх підготовку… Ех, шкода таку людину…
Віктор Семенович 21.11.2025
Найкрутіший воротар УПП всіх часів, друг.
Сергій 20.11.2025
Вічна та світла пам'ять Василю
Басич Олег 19.11.2025
Інші герої меморіалу
До меморіалу
Людмила ОСИПОВА
Відзнака Залізний на небі
Виробничо-структурний підрозділ «Дніпровське моторвагонне депо»
Людмила ОСИПОВА
23.07.1961 – 08.09.2026
Володимир ГУБСЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Володимир ГУБСЬКИЙ
14.03.1995 – 06.09.2026
Олександр БІЛОБЛОВСЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ "Дарницька дистанція сигналізації"
Олександр БІЛОБЛОВСЬКИЙ
13.04.1973 – 01.09.2026
Олександр ЧУМАК
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Олександр ЧУМАК
16.10.1976 – 01.09.2026
Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Родіон ГЛУХЕНЬКИЙ
21.03.2003 – 01.09.2026
Дмитро ГАЙДАЙ
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Дмитро ГАЙДАЙ
08.11.1993 – 01.09.2026
Олександр ДРАГУН
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Олександр ДРАГУН
24.12.1988 – 01.09.2026
Віталій КИСЛОМЕД
Відзнака Залізний на небі
Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Дарниця»
Віталій КИСЛОМЕД
25.02.1988 – 01.09.2026
Руслан ЧЕРУКАНОВ
Пункт технічного обслуговування вагонів Чоп
Руслан ЧЕРУКАНОВ
31.07.1980 – 25.08.2026
Сергій МОСЄЙКО
Відзнака Залізний на небі
слюсар з огляду та ремонту локомотивів
Сергій МОСЄЙКО
17.06.1979 – 22.08.2026