Віктор ЯЩЕНКО

Віктор Ященко народився у селі Новоселиця Хмельницької області. Навчався на заочному відділенні Хмельницького національного університету, але, на жаль, не встиг закінчити. Трудовий шлях розпочав у моторвагонному депо Фастів регіональної філії «Південно-Західна залізниця», згодом прийшов до локомотивного депо Гречани, де і працював до початку повномасштабної війни помічником машиніста електропоїзда.

З 2014 року Віктор був учасником АТО, служив гранатометником. Тоді поблизу селища Піски він отримав важке вогнепальне поранення в ногу і був демобілізований. У госпіталі в Ружичній воїн зустрів свою майбутню дружину Катерину. Після тривалого лікування Віктор підписав контракт із ЗСУ і у 2016–2019 роках служив у 19-й ракетній бригаді «Свята Варвара» Сухопутних військ.

25 лютого 2022 року Віктор знову взяв зброю до рук. Розпочав службу старшим солдатом.

32-річний Віктор Ященко загинув 14 жовтня 2024 року у селі Макіївка Луганської області від поранення грудної клітки. У сповіщенні сім’ї зазначено, що з 14 жовтня 2024 року Віктор вважався зниклим безвісти. Сповіщення про смерть чоловіка дружина Катерина отримала у день народження доньки – 5 листопада.

Дружина Катерина зареєструвала електронну петицію про присвоєння Віктору посмертно звання Героя України. Він був нагороджений:

нагрудним знаком «За службу та звитягу» 3 ступеня;

відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»;

відзнакою начальника генерального штабу — нагрудним знаком «Учасник АТО».

У Віктора залишилася дружина та донька Софія. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким.

Колектив локомотивного депо Гречани глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Вічна пам'ять і шана нашому колезі та Герою!