Іван МОРОЗ

20 серпня 2026 року в Краматорському районі Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Іван Борисович Мороз. Його життя було прикладом принциповості, постійного прагнення до самовдосконалення та безкомпромісної любові до України.

Життєвий шлях Івана розпочався в місті Новомиргород на Кіровоградщині, а з 2002 року його рідним домом стала Сміла. Закінчивши у 2007 році смілянську школу № 15, він спочатку здобув фах кухаря, але ніколи не зупинявся на досягнутому — у 2021 році успішно випустився зі Смілянського промислово-економічного коледжу ЧДТУ.

Формування його активної громадянської позиції було безпосередньо пов'язане з подіями Революції Гідності: у 2014 році Іван від першого до останнього дня був активним учасником Євромайдану, виборюючи європейське майбутнє країни.

Понад 11 років життя Іван Борисович віддав залізничному транспорту. У цивільному житті він стояв на варті безпеки інфраструктури, працюючи стрільцем 3-го розряду команди воєнізованої охорони станції імені Тараса Шевченка Знам'янського загону воєнізованої охорони (філія «Служба корпоративної безпеки» АТ «Укрзалізниця»).

З початком повномасштабної війни, маючи законне право на відстрочку, Іван свідомо вирішив піти на фронт добровольцем. Опанувавши сучасну військову справу, він ніс службу оператором безпілотних літальних апаратів у складі батальйону БПЛА Збройних Сил України. Тримав оборону та виконував надскладні завдання у найгарячіших точках — поблизу Добропілля, Краматорська та Дружківки.

Побратими й колеги пам'ятають Івана як надзвичайно світлу, доброзичливу та чуйну людину, чия готовність підставити плече була безмежною.

Колектив Знам'янського загону воєнізованої охорони та всієї філії «Служба корпоративної безпеки» АТ «Укрзалізниця» схиляє голови перед пам'яттю колеги-захисника та висловлює щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Івана.

Вічна пам’ять Воїну та Світлій Людині!