Кирило МАРАЧ

У цивільному житті, проживаючи у місті Звягель Житомирської області, Кирило працював на залізниці електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередачі 4 розряду у Коростенській дистанції електропостачання. Колеги згадували його як тактовного, вихованого та авторитетного працівника, спокійного і врівноваженого, який захоплювався мисливством.

Його військовий шлях розпочався ще з 2015 року у 30-й окремій механізованій бригаді. Він пройшов шлях від водія-механіка до командира взводу, був учасником АТО та ООС. З 24 лютого 2022 року Кирило став до відсічі повномасштабного вторгнення. Він був сміливим розвідником, добре вмів планувати операції і багатьох новобранців виховав як хоробрих бійців. З 20 травня до 16 червня 2022 року на опорному пункті «Кущ» поблизу села Зайцеве він організував стійку оборону, знищив 10 окупантів та ліквідував 3 російські ДРГ. З 10 по 16 серпня він тримав оборону на опорному пункті «Греція», забезпечивши відбиття трьох штурмів. В останньому бою 16 серпня він очолив штурмову групу, особисто знищив 5 окупантів, але отримав смертельне поранення.

Життя 36-річного головного сержанта Кирила Марача обірвалось 17 серпня 2022 року у лікарні міста Краматорськ Донецької області. Смерть настала від тяжких поранень, отриманих днем раніше поблизу села Мазанівка на Донеччині, під час штурму опорного пункту «Турист». Посмертно Кирило Марач отримав найвищу державну нагороду — звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Дружина Людмила свідчила, що Кирило завжди вів своїх хлопців уперед, навіть коли міг керувати по рації, бо «всі знали, що Кирило витягне їх навіть ціною власного життя».

У Кирила Марача залишилась дружина та 2 доньки.

Колектив Коростенської дистанції електропостачання АТ «Укрзалізниця» вшановує його пам'ять як найвищий зразок мужності. Його подвиг на Соледарському напрямку та «Золота Зірка» Героя України назавжди стануть символом незламності залізничної родини.