Анна Сергіївна людина з великої літери, неможливо повірити, неможливо прийняти втрату такої неймовірної людини. Під своїм крилом вона виховала не одне покоління! Наша друга мама, наша підтримка, наше …
Анна Сергіївна людина з великої літери, неможливо повірити, неможливо прийняти втрату такої неймовірної людини. Під своїм крилом вона виховала не одне покоління! Наша друга мама, наша підтримка, наше все.
Люблю і сумую.
Дуже Вас не вистачає, наша люба...
З Василем Скрипніченком працювали разом з 2008 року. Він був щирою ,сміливою та відважною людиною.В нашій пам'яті Василь назавжди залишиться добрим товаришем, доброзичливим колегою,надійним порадником…
З Василем Скрипніченком працювали разом з 2008 року. Він був щирою ,сміливою та відважною людиною.В нашій пам'яті Василь назавжди залишиться добрим товаришем, доброзичливим колегою,надійним порадником.Світла та вічна пам'ять Герою.
Станіслав Портянко був доброю та позитивною людиною. Герої не вмирають, завжди житиме в серцях, славимо твій подвиг. Станіслав- це захисник, патріот
Памʼять про нього буде житиме в наших серцях.
С В'ячеславом Майдановичем ми працювали разом ще до повномасштабної російської агресії, у Маріупольській команді ВОХР. Він завжди був відповідальним працівником, сумлінно ставився до виконання обов'яз…
Стрілець 3 розряду команда 2 ОВО, м. Кропівницький Краморов Павло Володимирович08.12.2025
С В'ячеславом Майдановичем ми працювали разом ще до повномасштабної російської агресії, у Маріупольській команді ВОХР. Він завжди був відповідальним працівником, сумлінно ставився до виконання обов'язків, але водночас відкритою та щирою, простою людиною. З ним було спокійно та комфортно працювати разом, бо я був впевнений, що Слава не підведе. З ним також було цікаво спілкуватись, бо він був різноманітно розвиненим, мав свої погляди і ми часто обговорювали події в країні та в мирі.Слава був патріотом України, ще з14 року засуджував гібридну агресію Росії .Патріотами виховав і дітей, дочка навчалась у вищі,син його служив у лавах Національної поліції України та після початку повномасштабної агресії остався верін довгу та присязі. В'ячеслав з родиною знайшов змогу у березні 2022гороку, під обстрілами виїхати з охопленого полум'ям Маріуполя та добратись до істаКропівницький, де долучився до складу команди 2 з охорони важливого об'єкту . Ось така зла іронія долі - виїхав під носом у окупантів , різикуя життям, на розбитий машині, але на жаль, ворожа російська ракета обірвала його життя вже прямо на робочому місці, на посту під час виконання обов'язків 23 липня 2022р. Тому і урну с прахом В'ячеслава його син захоронив на Дальневосточному кладовищі у м Кропівницькоий. Вічна шана Героям!
Стрілець 3 розряду команда 2 ОВО, м. Кропівницький Краморов Павло Володимирович
Мій рідний швагро,Вічна пам'ять земля тобі пухом.Шкода що війна забирає найкращих .Я обіцяв з тобою зустрітися дасть Бог буду живий я приїду .Обов'язково.
Він був тим прикладом чоловіка, батька, друга і просто товариша, який умів дарувати тепло, об’єднувати людей і робити світ довкола світлішим. Його щирість торкалася душі, його підтримка додавала сил, …
Він був тим прикладом чоловіка, батька, друга і просто товариша, який умів дарувати тепло, об’єднувати людей і робити світ довкола світлішим. Його щирість торкалася душі, його підтримка додавала сил, а поруч із ним завжди ставало спокійніше й тепліше. Він залишив по собі не просто спогади — він залишив частинку свого доброго серця в кожному, хто його знав.
Коли він був присутній на батьківських зборах, я була впевнена, що буде весело, по-сімейному затишно і легко. Він умів розрядити будь-яку напружену ситуацію, підтримати жартом, додати тепла навіть у найзвичайнішу розмову.